межи

СЕ́РЕД кого, чого, прийм. (при означенні осіб, предметів і т. ін., в оточенні яких перебуває хто-, що-небудь або відбувається якась дія), ПО́СЕРЕ́Д, МІЖ ким, чим, ПО́МІЖ ким, чим, МЕЖ (МЕЖИ́) ким, чим, розм., ПОМЕ́ЖИ ким, чим, розм., СЕРЕДИ́ заст. — Ні, ти ще, бачу, не набрався розуму, ще тобі до-о-овго треба тертися серед людей! (Є. Гуцало); Он дівча якесь випросталось серед міжрядь (О. Гончар); Давня ворожнеча між хлопцями не затихла (А. Головко); Поміж лицарів блискучих, поміж дам препишно вбраних королівна йде поволі у буденних чорних шатах (Леся Українка); Замішався, як ополоник межи ложками (прислів'я); Над Дніпровою сагою стоїть явір меж лозою (Т. Шевченко); За струмочком, помежи кущами, гадюкою в'ється на Шевченкову гору стежечка (М. Коцюбинський); Та не знайшов і там покою Середи скреготу та тьми (П. Грабовський).