мекати

Ме́кати, -каю, -єш, одн. в. ме́кнути, -ну, -неш

гл. Блеять.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мекати — ме́кати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. мекати — -аю, -аєш, недок. 1》 Кричати, видавати звуки, властиві козі, вівці і т. ін. 2》 перен. Говорити нерозбірливо, розтягуючи слова і вставляючи між ними звуки "мм", "ме". Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мекати — МЕ́КАТИ, аю, аєш, недок. 1. Кричати, видавати звуки, властиві козі, вівці і т. ін. Нагадай козі смерть, то вона мекатиме, аж поки здохне (прислів'я); Глухо мекали вівці в кошарі (Т. Масенко). 2. перен. Словник української мови у 20 томах
  4. мекати — МЕ́КАТИ (кричати, видавати звуки, властиві козі, вівці тощо); МЕКЕ́КАТИ, БЕГЕТА́ТИ діал.; БЕ́КАТИ, БЛЕ́ЯТИ діал. (перев. про овець); ПОМЕ́КУВАТИ розм. (раз у раз, стиха). — Док.: ме́кнути, проме́кати, меке́кнути, промеке́кати, бе́кнути. Словник синонімів української мови
  5. мекати — МЕ́КАТИ, аю, аєш, недок. 1. Кричати, видавати звуки, властиві козі, вівці і т. ін. Нагадай козі смерть, то вона мекатиме, аж поки здохне (Укр.. присл.., 1955, 215); Глухо мекали вівці в кошарі (Мас., Сорок.., 1957, 319). 2. перен. Словник української мови в 11 томах