мизерія
Мизе́рія, -рії
ж.
1) Бѣдность, убожество. Мизерія на сім світі мені молодому. Гол. III. 374.
2) Имущество бѣдняка, вообще движимое имущество. У бодні мизерія, а доброго нема. Н. Вол. у. Мизерії наклав дві скриньки. Котл. Ен. Як би взять і всю мизерію з собою, дідами крадене добро. Шевч. 211.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me