мизерія

Мизе́рія, -рії

ж.

1) Бѣдность, убожество. Мизерія на сім світі мені молодому. Гол. III. 374.

2) Имущество бѣдняка, вообще движимое имущество. У бодні мизерія, а доброго нема. Н. Вол. у. Мизерії наклав дві скриньки. Котл. Ен. Як би взять і всю мизерію з собою, дідами крадене добро. Шевч. 211.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me