мизинець

Мизи́нець, -нця

м.

1) Мизинецъ, меньшой палець. Ой іскиньте золот перстень із мизинця пальця. Мет. 19.

2) Самый младшій ребенокъ. ум. мизи́нчик.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me