минулість

Минулість, -лости

ж. Прошлое.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. минулість — мину́лість іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. минулість — див. минуле Словник синонімів Вусика
  3. минулість — -лості, ж., заст. Минуле (див. минулий 3)). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. минулість — МИНУ́ЛІСТЬ, лості, ж., заст. Минуле (див. мину́лий 3). Лободою позаростали майдани.., а на широких вулицях ще і досі зостались сліди минулості (Д. Мордовець); В Кракові .. роблю свою роботу і вечерами [вечорами] тужу за моєю гарною минулістю (В. Стефаник). Словник української мови у 20 томах
  5. минулість — МИНУ́ЛЕ ім. (час, який пройшов, події колишнього життя), КОЛИ́ШНЄ, ТОГОЧА́СНІСТЬ, ПРОЙДЕ́ШНЄ розм., МИНУ́ВШИНА розм., МИНУ́ЛІСТЬ розм., МИНУ́ВШІСТЬ заст.; ПРОЖИ́ТЕ, ПЕРЕЖИ́ТЕ, ПЕРЕ́ЙДЕНЕ, ПЕРЕБУ́ТЕ (те, що прожито). Словник синонімів української мови
  6. минулість — МИНУ́ЛІСТЬ, лості, ж., заст. Минуле ( див. мину́лий 3). Лободою позаростали майдани.., а на широких вулицях ще і досі зостались сліди минулості (Морд., І, 1958, 100); В Кракові.. роблю свою роботу і вечерами [вечорами] тужу за моєю гарною минулістю (Стеф., III, 1954, 127). Словник української мови в 11 томах