минулий

Значення в інших словниках

1. минулий — (який був колись) колишній, перебутий. Словник синонімів Полюги
2. минулий — мину́лий прикметник Орфографічний словник української мови
3. минулий — Колишній, давній, п. вчорашній, с. давноминулий, давнєколишній; (факт) пережитий, (щойно збутий) попередній; (матч) останній; п. ф. МИНУЛЕ, МИНУВШИНА. Словник синонімів Караванського
4. минулий — див. колишній; стародавній Словник синонімів Вусика
5. минулий — [миенулией] м. (на) -лому /-л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
6. минулий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до минути 3). 2》 у знач. прикм. Який минув, пройшов. || Пов'язаний з часом, відтинком часу, який вже минув. || Який жив раніше, колись. || Який передував теперішньому; попередній. Великий тлумачний словник сучасної мови
7. минулий — МИНУ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до мину́ти 3. Проценко щось замолов про давнє, таке хороше та так швидко минуле (Панас Мирний); Не зразу кинулись назустріч, таким неподібним було все на ту давно минулу дійсність (О. Словник української мови у 20 томах
8. минулий — відійти́ / відхо́дити в мину́ле (в істо́рію). Безповоротно минути, пройти, зникнути. “Ой там збиралась бідна голота До корчми гулять...” Співав тоді оцієї молодий парубок-наймит, і в минуле одійшли ті прокляті роки (О. Донченко); // Забутися. Фразеологічний словник української мови
9. минулий — ДАВНИНА́ (давноминулі часи), СТАРОВИНА́, ДАВНОМИНУ́ЛЕ, ДА́ВНЄ, СТАРОЖИ́ТНІСТЬ, ДА́ВНІСТЬ, СТАРОДЕ́ННЯ поет., ДІДІ́ВЩИНА заст., СТАРОСВІ́ТЩИНА заст.; СИВИНА́ поет., СИВИЗНА́ поет. (перев. із сл. Словник синонімів української мови
10. минулий — Мину́лий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
11. минулий — МИНУ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до мину́ти 3. Проценко щось замолов про давнє, таке хороше та так швидко минуле (Мирний, III, 1954, 296); Не зразу кинулись назустріч, таким неподібним було все на ту давно минулу дійсність (Довж. Словник української мови в 11 томах