1. Словник української мови Грінченка

минутися

Мина́тися, -на́юся, -єшся

сов. в. мину́тися, -ну́ся, -не́шся, гл.

1) Проходить, пройти, миновать; кончаться, кончиться; исчезать, исчезнуть. Час іде, минається. МВ. ІІ. 117. Минулась котові масничка. Ном. № 1839. Ой уже ж наше вірне женихання, вже минається. Мет. 67. Розійдеться їх слава як той дим, і панство пишнеє минеться. Гліб. 18. Уже й літо минулося. Шевч. 518. Давно і плем'я те минулось. Греб. 359.

2) Отходить, отойти (о плодахъ, овощахъ и пр.). Хоть минулися в садку яблучка, не мішаються дульки. Мет. 121. Минаються ягоди полуниці... Минаються Марусі вечорниці. Мил. 132. Жита минулись.

3) Проходить, пройти даромъ, безнаказанно. Се йому так не минеться. Хто сміється, тому не минеться. Ном. № 12689.

4) Истрачиваться, истратиться. Який гріш заробиш, — минеться в дорозі. Лукаш. 141.

5) Умирать, умереть. Минаюся з болю. Млак. 12.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. минутися — мину́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. минутися — [миенутиес'а] -нец':а, -нуц':а Орфоепічний словник української мови
  3. минутися — див. минатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. минутися — МИНУ́ТИСЯ див. мина́тися. Словник української мови у 20 томах
  5. минутися — (так) не мине́ться кому, що і без додатка. Не уникнути чогось (перев. небажаного); дістанеться комусь. Що у людях ведеться, то й нам не минеться (М. Номис); Це їм так не минеться (З усн. мови). Фразеологічний словник української мови
  6. минутися — МИНА́ТИ (про час, пору життя, події тощо — наближатися до кінця, закінчуватися), МИНА́ТИСЯ, ІТИ́ (ЙТИ), ПРОХО́ДИТИ, ПРОМИНА́ТИ, ЛИ́НУТИ, ПРОТІКА́ТИ, ТЕКТИ́, ПРОПЛИВА́ТИ, СПЛИВА́ТИ, ПЛИВТИ́ (ПЛИСТИ́), ПЛИ́НУТИ, СТІКА́ТИ, СХО́ДИТИ (ЗІХО́ДИТИ рідше)... Словник синонімів української мови
  7. минутися — МИНУ́ТИСЯ див. мина́тися. Словник української мови в 11 томах