минутися

мину́тися

[миенутиес'а]

ец':а, -нуц':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. минутися — мину́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. минутися — див. минатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. минутися — МИНУ́ТИСЯ див. мина́тися. Словник української мови у 20 томах
  4. минутися — (так) не мине́ться кому, що і без додатка. Не уникнути чогось (перев. небажаного); дістанеться комусь. Що у людях ведеться, то й нам не минеться (М. Номис); Це їм так не минеться (З усн. мови). Фразеологічний словник української мови
  5. минутися — МИНА́ТИ (про час, пору життя, події тощо — наближатися до кінця, закінчуватися), МИНА́ТИСЯ, ІТИ́ (ЙТИ), ПРОХО́ДИТИ, ПРОМИНА́ТИ, ЛИ́НУТИ, ПРОТІКА́ТИ, ТЕКТИ́, ПРОПЛИВА́ТИ, СПЛИВА́ТИ, ПЛИВТИ́ (ПЛИСТИ́), ПЛИ́НУТИ, СТІКА́ТИ, СХО́ДИТИ (ЗІХО́ДИТИ рідше)... Словник синонімів української мови
  6. минутися — МИНУ́ТИСЯ див. мина́тися. Словник української мови в 11 томах
  7. минутися — Мина́тися, -на́юся, -єшся сов. в. мину́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Проходить, пройти, миновать; кончаться, кончиться; исчезать, исчезнуть. Час іде, минається. МВ. ІІ. 117. Минулась котові масничка. Ном. № 1839. Словник української мови Грінченка