миркотати

Миркота́ти, -кочу́, -чеш

гл. Бормотать. Миркоче собі під ніс.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. миркотати — див. говорити Словник синонімів Вусика
  2. миркотати — -очу, -очеш, недок., діал. Муркотати. Великий тлумачний словник сучасної мови