миркоти
Мирко́ти, -ко́т
ж. мн. Особенный запахъ овецъ во время течки. Вівчарь вівці ганяє, миркотами воняє. Чуб. V. 1087.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Мирко́ти, -ко́т
ж. мн. Особенный запахъ овецъ во время течки. Вівчарь вівці ганяє, миркотами воняє. Чуб. V. 1087.