1. Словник української мови Грінченка

мирувати

Мирува́ти, -ру́ю, -єш

гл. Мазать мѵромъ. Другий царь святим миром мирував. Чуб. III. 326.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мирувати — Здійснювати мирування; миропомазувати Словник церковно-обрядової термінології
  2. мирувати — -ую, -уєш, недок., церк. Мазати миром (див. миро). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мирувати — Мирува́ти, -ру́ю, -ру́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)