мирувати

мирува́ти

-ую, -уєш, недок., церк.

Мазати миром (див. миро).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мирувати — Здійснювати мирування; миропомазувати Словник церковно-обрядової термінології
  2. мирувати — Мирува́ти, -ру́ю, -ру́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. мирувати — Мирува́ти, -ру́ю, -єш гл. Мазать мѵромъ. Другий царь святим миром мирував. Чуб. III. 326. Словник української мови Грінченка