мистюк
Мистю́к, -ка
м. = мистець. Він мистюк зайців стріляти. Лебед. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мистюк — -а, ч., діал. Мастак. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мистюк — (-а) ч.; інтел. Митець. На Бессарабці, де він народився, безсмертний сіяч — Ілліч — жестом, суворим як просо, вказав йому шлях до подвигів творчих незмірних соцреалістичного мистюка, якого годують макаронами, а по святах ще й бацилу дають (І. Лапінський, Шо не ясно). Словник жарґонної лексики української мови