мистюк

(-а) ч.; інтел. Митець. На Бессарабці, де він народився, безсмертний сіяч — Ілліч — жестом, суворим як просо, вказав йому шлях до подвигів творчих незмірних соцреалістичного мистюка, якого годують макаронами, а по святах ще й бацилу дають (І. Лапінський, Шо не ясно).