мовчазливо

Мовчазливо

нар. = мовчазно.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мовчазливо — мовчазли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. мовчазливо — Присл. до мовчазливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мовчазливо — МОВЧАЗЛИ́ВО. Присл. до мовчазли́вий. Аж ось Аллан і на поріг. Сідав мовчазливо (П. Грабовський); Був тут і дідусь.., мовчазливо поглядав з-під насуплених брів на море, щось думав (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах
  4. мовчазливо — МОВЧАЗЛИ́ВО. Присл. до мовчазли́вий. Аж ось Аллан і на поріг. Сідав мовчазливо (Граб., І, 1959, 414); Був тут і дідусь.., мовчазливо поглядав з-під насуплених брів на море, щось думав (Збан., Мор. чайка, 1959, 153). Словник української мови в 11 томах