мовчазливо
МОВЧАЗЛИ́ВО.
Присл. до мовчазли́вий.
Аж ось Аллан і на поріг. Сідав мовчазливо (П. Грабовський);
Був тут і дідусь.., мовчазливо поглядав з-під насуплених брів на море, щось думав (Ю. Збанацький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мовчазливо — мовчазли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- мовчазливо — Присл. до мовчазливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мовчазливо — МОВЧАЗЛИ́ВО. Присл. до мовчазли́вий. Аж ось Аллан і на поріг. Сідав мовчазливо (Граб., І, 1959, 414); Був тут і дідусь.., мовчазливо поглядав з-під насуплених брів на море, щось думав (Збан., Мор. чайка, 1959, 153). Словник української мови в 11 томах
- мовчазливо — Мовчазливо нар. = мовчазно. Словник української мови Грінченка