1. Словник української мови Грінченка

мокрина

Мокри́на, -ни

ж. Мокрое мѣсто, болото. Вх. Уг. 252.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Мокрина — Мокри́на іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. мокрина — див. болото; грязь; низовина Словник синонімів Вусика
  3. мокрина — -и, ж., зах. Мокра місцина, болото (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. Мокрина — лат.*; тасег (род. тасті) — худий; можливо, з гр. такros — довгий, далекий, високий. Мокринонька, Мокриночка, Мокришса, Мокриш. Вона швидко накинула на себе юпчину та й побігла на Заваліївський куток до баби Мокрини (Б. Власні імена людей. Словник-довідник