1. Словник української мови Грінченка

мокрець

Мокрець, -ця́

м.

1) Мокрець, болѣзнь лошадей.

2) Мокрыя дрова. Рудч. Ск. І. 140.

3) раст. a) Asperugo procumbeus L; б) Galium Aparine. ЗЮЗО. І. 171; в) Sagina procumbens L.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мокрець — мокре́ць 1 іменник чоловічого роду запалення шкіри мокре́ць 2 іменник чоловічого роду рослина Орфографічний словник української мови
  2. мокрець — див. низовина Словник синонімів Вусика
  3. мокрець — -ю, ч. 1》 Запалення шкіри вінчика і путової ділянки кінцівок у коней і великої рогатої худоби. 2》 Народна назва рослин – зірочника середнього, підмаренника несправжнього тощо, що ростуть у вологих місцях. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мокрець — МОКРЕ́ЦЬ, ю́, ч. 1. Запалення шкіри вінчика і путової ділянки кінцівок у коней і великої рогатої худоби. Вона [гнила картопля] викликає гостре запалення шлунка і кишечнику .. Часто при цьому розвиваються шкірний висип і мокреці (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  5. мокрець — Мокре́ць, мокрецю́, -це́ві Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. мокрець — МОКРЕ́ЦЬ, ю́, ч. 1. Запалення шкіри вінчика і путової ділянки кінцівок у коней і великої рогатої худоби. Вона [гнила картопля] викликає гостре запалення шлунка і кишечника.. Часто при цьому розвиваються шкірний висип і мокреці (Профіл. захвор.. Словник української мови в 11 томах