1. Великий тлумачний словник сучасної мови

мокрець

мокре́ць

-ю, ч.

1》 Запалення шкіри вінчика і путової ділянки кінцівок у коней і великої рогатої худоби.

2》 Народна назва рослин – зірочника середнього, підмаренника несправжнього тощо, що ростуть у вологих місцях.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мокрець — мокре́ць 1 іменник чоловічого роду запалення шкіри мокре́ць 2 іменник чоловічого роду рослина Орфографічний словник української мови
  2. мокрець — див. низовина Словник синонімів Вусика
  3. мокрець — МОКРЕ́ЦЬ, ю́, ч. 1. Запалення шкіри вінчика і путової ділянки кінцівок у коней і великої рогатої худоби. Вона [гнила картопля] викликає гостре запалення шлунка і кишечнику .. Часто при цьому розвиваються шкірний висип і мокреці (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. мокрець — Мокре́ць, мокрецю́, -це́ві Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. мокрець — МОКРЕ́ЦЬ, ю́, ч. 1. Запалення шкіри вінчика і путової ділянки кінцівок у коней і великої рогатої худоби. Вона [гнила картопля] викликає гостре запалення шлунка і кишечника.. Часто при цьому розвиваються шкірний висип і мокреці (Профіл. захвор.. Словник української мови в 11 томах
  6. мокрець — Мокрець, -ця́ м. 1) Мокрець, болѣзнь лошадей. 2) Мокрыя дрова. Рудч. Ск. І. 140. 3) раст. a) Asperugo procumbeus L; б) Galium Aparine. ЗЮЗО. І. 171; в) Sagina procumbens L. Словник української мови Грінченка