1. Словник української мови Грінченка

молодан

Молодан, -на

м.

1) Молодчикъ. Козаченьку, де ти, молодане? Мкр. Н. 10. Ой у мого молодана біле личко, як у пана. Чуб. V. 15.

2) Молодоженъ. Черк. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. молодан — молода́н іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. молодан — див. молодий Словник синонімів Вусика
  3. молодан — -а, ч., розм. Молода неодружена людина; парубок. // Те саме, що молодожон. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. молодан — МОЛОДА́Н, а, ч., розм. Молода неодружена людина; парубок. Козаченьку, де ти, молодане? (Сл. Б. Грінченка); // Те саме, що молодожо́н. Словник української мови у 20 томах
  5. молодан — ХОЛОСТЯ́К (неодружений чоловік), ПА́РУБОК, МОЛОДИ́К, НЕОДРУ́ЖЕНИЙ, НЕЖОНА́ТИЙ, КАВАЛЕ́Р заст., БУРЛА́КА заст.; ХЛО́ПЕЦЬ, МОЛОДЕ́ЦЬ, МОЛОДА́Н розм., ЛЕ́ГІНЬ діал. (неодружений молодий чоловік). Словник синонімів української мови
  6. молодан — МОЛОДА́Н, а, ч., розм. Молода неодружена людина; парубок. Козаченьку, де ти, молодане? (Сл. Гр.); // Те саме, що молодожо́н. Словник української мови в 11 томах