1. Великий тлумачний словник сучасної мови

молодан

молода́н

-а, ч., розм. Молода неодружена людина; парубок. //

Те саме, що молодожон.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. молодан — молода́н іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. молодан — див. молодий Словник синонімів Вусика
  3. молодан — МОЛОДА́Н, а, ч., розм. Молода неодружена людина; парубок. Козаченьку, де ти, молодане? (Сл. Б. Грінченка); // Те саме, що молодожо́н. Словник української мови у 20 томах
  4. молодан — ХОЛОСТЯ́К (неодружений чоловік), ПА́РУБОК, МОЛОДИ́К, НЕОДРУ́ЖЕНИЙ, НЕЖОНА́ТИЙ, КАВАЛЕ́Р заст., БУРЛА́КА заст.; ХЛО́ПЕЦЬ, МОЛОДЕ́ЦЬ, МОЛОДА́Н розм., ЛЕ́ГІНЬ діал. (неодружений молодий чоловік). Словник синонімів української мови
  5. молодан — МОЛОДА́Н, а, ч., розм. Молода неодружена людина; парубок. Козаченьку, де ти, молодане? (Сл. Гр.); // Те саме, що молодожо́н. Словник української мови в 11 томах
  6. молодан — Молодан, -на м. 1) Молодчикъ. Козаченьку, де ти, молодане? Мкр. Н. 10. Ой у мого молодана біле личко, як у пана. Чуб. V. 15. 2) Молодоженъ. Черк. у. Словник української мови Грінченка