1. Словник української мови Грінченка

молодя

Молодя́, -дя́ти

с. Юноша или дѣвушка. Употребляется преимущественно во мн. ч. молодята.

1) Молодые люди.

2) Женихъ и невѣста, молодые; новобрачные, вообще молодое супружество. Вік вам довгий і розум добрий, красні молодята. МВ. Ой ви молодята, молодята! не довго житимете вкупці!.. МВ. (О. 1862. III. 75).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. молодя — Молодя́, -дя́ти, -дя́ті, -дя́м; -дя́та, -дя́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)