молодюк

Молодю́к, -ка

м. Младенецъ. Рисю, рисю, молодюк плаче, молодюк плаче — їсти хоче. Рудч. Ск. II. 53.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. молодюк — -а, ч., заст. Немовля. Великий тлумачний словник сучасної мови