молодюк

молодю́к

-а, ч., заст.

Немовля.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. молодюк — Молодю́к, -ка м. Младенецъ. Рисю, рисю, молодюк плаче, молодюк плаче — їсти хоче. Рудч. Ск. II. 53. Словник української мови Грінченка