мужикувата
Мужикувата, -кую, -єш
гл. Быть крестьяниномъ, мужикомъ. Тут мужикував, там пануватимеш. Мир. Пов. І. 123. Ми, мужикуючи по хуторах і селах... К. (О. 1861. І. 312).
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me