мужикувата

Мужикувата, -кую, -єш

гл. Быть крестьяниномъ, мужикомъ. Тут мужикував, там пануватимеш. Мир. Пов. І. 123. Ми, мужикуючи по хуторах і селах... К. (О. 1861. І. 312).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me