мутно

Мутно

нар. Мутно.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мутно — му́тно прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. мутно — розм. Присл. до мутний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мутно — МУ́ТНО, розм. Присл. до мутни́й. Мов стара срібна підкова в розкопаній могилі, мутно сяє в хмарках місяць (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
  4. мутно — МУ́ТНО, розм. Присл. до му́тний. Мов стара срібна підкова в розкопаній могилі, мутно сяє в хмарках місяць (Вас., II, 1959, 275). Словник української мови в 11 томах