1. Словник української мови в 11 томах

мутно

МУ́ТНО, розм. Присл. до му́тний.

Мов стара срібна підкова в розкопаній могилі, мутно сяє в хмарках місяць (Вас., II, 1959, 275).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мутно — му́тно прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. мутно — розм. Присл. до мутний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мутно — МУ́ТНО, розм. Присл. до мутни́й. Мов стара срібна підкова в розкопаній могилі, мутно сяє в хмарках місяць (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
  4. мутно — Мутно нар. Мутно. Словник української мови Грінченка