1. Словник української мови Грінченка

місцина

Місцина, -ни

ж. = містина. Найшли таку місцину, що можно перейти яр. Зміев. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. місцина — місци́на іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. місцина — -и, ж., розм. Те саме, що місце 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. місцина — МІСЦИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що мі́сце 1, 2. Пошукаю, чи лишилась хоч одна місцина, Де б було не знати лапи Крамарського сина (М. Старицький); З Щавниці їздять гуляти в околишні місця, славні своєю красою карпатських виглядів. Словник української мови у 20 томах
  4. місцина — МІ́СЦЕ (простір, зайнятий або який може бути зайнятий кимсь, чимсь), МІСЦИ́НА (МІСТИ́НА) розм. Недалечко од того місця, де вони стояли, валялась стара липа, зламана й повалена бурею (І. Словник синонімів української мови
  5. місцина — Місти́на і частіше місци́на, -ни місци́на, -ни, -ні; -ци́ни, -ци́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. місцина — МІСЦИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що мі́сце 1, 2. Пошукаю, чи лишилась хоч одна місцина, Де б було не знати лапи Крамарського сина (Стар., Вибр., 1959, 28); З Щавниці їздять гуляти в околишні місця, славні своєю красою карпатських виглядів. Словник української мови в 11 томах