міта

Міта, -ти

ж. Мѣтка, знакъ.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. міта — мі́та іменник жіночого роду позначка Орфографічний словник української мови
  2. міта — див. межа Словник синонімів Вусика
  3. міта — -и, ж., заст. Позначка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. міта — МІ́ТА, и, ж., заст. Помітка. Мовчки підійшла [дівчина] до піаніно. Ніби спересердя, вона грюкала кришкою і, розкривши свою теку, почала щось записувати, придивляючись до міти на фортепіано (Олесь Досвітній). Словник української мови у 20 томах
  5. міта — МІ́ТА, и, ж., заст. Помітка. Мовчки підійшла [дівчина] до піаніно. Ніби спересердя, вона грюкала кришкою і, розкривши свою теку, почала щось записувати, придивляючись до міти на фортепіано (Досв., Вибр., 1959, 17). Словник української мови в 11 томах