міта
Міта, -ти
ж. Мѣтка, знакъ.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- міта — мі́та іменник жіночого роду позначка Орфографічний словник української мови
- міта — див. межа Словник синонімів Вусика
- міта — -и, ж., заст. Позначка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- міта — МІ́ТА, и, ж., заст. Помітка. Мовчки підійшла [дівчина] до піаніно. Ніби спересердя, вона грюкала кришкою і, розкривши свою теку, почала щось записувати, придивляючись до міти на фортепіано (Олесь Досвітній). Словник української мови у 20 томах
- міта — МІ́ТА, и, ж., заст. Помітка. Мовчки підійшла [дівчина] до піаніно. Ніби спересердя, вона грюкала кришкою і, розкривши свою теку, почала щось записувати, придивляючись до міти на фортепіано (Досв., Вибр., 1959, 17). Словник української мови в 11 томах