1. Словник української мови Грінченка

міхурець

Міху́р, -ря́

м. Волдырь, водяной пузырь отъ обжога и пр. Камен. у. ум. міхурець.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. міхурець — міхуре́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. міхурець — -рця, ч. Зменш. до міхур. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. міхурець — МІХУРЕ́ЦЬ, рця, ч. Зменш. до міху́р. У капілярах легенів гемоглобін червоних кров'яних тілець вбирає кисень, який потрапив у кров з повітря легеневих міхурців (з навч. літ.); Зараз викинуло йому на губі гарячковий міхурець (Л. Мартович). Словник української мови у 20 томах
  4. міхурець — МІХУРЕ́ЦЬ, рця, ч. Зменш, до міху́р. У капілярах легенів гемоглобін червоних кров’яних тілець вбирає кисень, який потрапив у кров з повітря легеневих міхурців (Шк. гігієна, 1954, 78); Зараз викинуло йому на губі гарячковий міхурець (Март., Тв., 1954, 326). Словник української мови в 11 томах