м'яко

М'яко и мня́ко

нар. Мягко. ум. м'якенько, мняке́нько, м'яке́сенько и мняке́сенько.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. м'яко — м'я́ко прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. м'яко — присл. 1》 Викликаючи відчуття податливості, гнучкості під час дотику. || Не твердо на дотик. || у знач. присудк. сл. 2》 перен. Спричиняючи приємні відчуття (для ока, слуху тощо); не різко. || Тихо, приглушено, ледве чутно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. м'яко — М'Я́КО, присл. 1. Викликаючи відчуття податливості, гнучкості при дотику. Теплі і ніжні, вони [мохи] ховали у собі позолочену сонцем воду літніх дощів, м'яко вгинались і обіймали ногу, як пухова подушка (М. Словник української мови у 20 томах
  4. м'яко — М’ягко стеле, та твердо спать. Добре говорить, але робить шкоду. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. м'яко — ПОСТУПО́ВО (без раптових змін, у певній послідовності, не відразу), ПЛА́ВНО, ПОТРО́ХУ (ПОТРО́ХИ), ПОТРО́ШКУ (ПОТРО́ШКИ), СТИ́ХА, ПОТИХЕ́НЬКУ (ПОТИХЕ́НЬКО), ПОВО́ЛІ, ЗВІ́ЛЬНА, ПОМА́ЛУ, ПОМАЛЕ́НЬКУ (ПОМАНЕ́НЬКУ), ПОТИХЕ́НЬКУ-ПОМАЛЕ́НЬКУ розм. Словник синонімів української мови