набабити
Набабити, -блю, -биш
гл. Принять нѣсколько душъ дѣтей. Я собі набабила онуків, — аж п'ятеро. Харьк. г. Ось тобі й набабила, що Мотря аж ноги простягла.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- набабити — -блю, -биш, док., заст. Прийняти кілька дітей під час пологів. Великий тлумачний словник сучасної мови