набабити
наба́бити
-блю, -биш, док., заст.
Прийняти кілька дітей під час пологів.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- набабити — Набабити, -блю, -биш гл. Принять нѣсколько душъ дѣтей. Я собі набабила онуків, — аж п'ятеро. Харьк. г. Ось тобі й набабила, що Мотря аж ноги простягла. Словник української мови Грінченка