набачитися

Набачитися, -чуся, -чишся

гл. Вдоволь насмотрѣться. Желех.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набачитися — наба́читися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. набачитися — див. бачити Словник синонімів Вусика
  3. набачитися — -чуся, -чишся, док., розм. Багато побачити; надивитися. || перен. Зазнати, пережити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. набачитися — НАБА́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., чого ібез дод., розм. Багато чого побачити; надивитися. Степан за п'ять років свого слугування у Варшаві за денщика .. набачився і людей, і світу, наслухався і правди, і брехні (Л. Словник української мови у 20 томах
  5. набачитися — поба́чити (повида́ти) сві́та (сві́ту, світ). Побувати в багатьох місцях, в різних країнах, багато чого пізнати. (Голуб:) “Я хочу, братіку (братику), летіть, побачить світа; у нас іще багато буде літа” (Л. Фразеологічний словник української мови
  6. набачитися — НАДИВИ́ТИСЯ на кого-що, кого, чого (багато побачити чогось, часто зустрічатися в житті з ким-, чим-небудь), НАБА́ЧИТИСЯ кого, чого, розм., НАБА́ЧИТИ кого, чого, розм. рідше, НАГЛЯДІ́ТИСЯ кого, чого, на кого-що, розм., НАВИДА́ТИСЯ кого, чого, розм. рідше. Словник синонімів української мови
  7. набачитися — НАБА́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., розм. Багато побачити; надивитися. Степан за п’ять років свого слугування у Варшаві за денщика.. набачився і людей, і світу, наслухався і правди, і брехні (Л. Янов., І, 1959, 207); // перен. Зазнати, пережити. Словник української мови в 11 томах