набачитися
поба́чити (повида́ти) сві́та (сві́ту, світ). Побувати в багатьох місцях, в різних країнах, багато чого пізнати. (Голуб:) “Я хочу, братіку (братику), летіть, побачить світа; у нас іще багато буде літа” (Л. Глібов); — Хіба вже тебе ніхто не посвата, що ти за такого мандра підеш. Найдуться люде (люди)! .. — А я хоч із ним світа побачу (Грицько Григоренко); Світу Солонько побачити вже трохи встиг (П. Автомонов); Вона була попереду наньмичкою (наймичкою), .. так знала усякі порядки і світу повидала (Г. Квітка-Основ’яненко). наба́читися сві́ту. — Попитався б ти у Лискотуна: той чого вже не зна? усе зна. Та й світу таки набачився (Г. Квітка-Основ’яненко).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- набачитися — наба́читися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- набачитися — див. бачити Словник синонімів Вусика
- набачитися — -чуся, -чишся, док., розм. Багато побачити; надивитися. || перен. Зазнати, пережити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- набачитися — НАБА́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., чого ібез дод., розм. Багато чого побачити; надивитися. Степан за п'ять років свого слугування у Варшаві за денщика .. набачився і людей, і світу, наслухався і правди, і брехні (Л. Словник української мови у 20 томах
- набачитися — НАДИВИ́ТИСЯ на кого-що, кого, чого (багато побачити чогось, часто зустрічатися в житті з ким-, чим-небудь), НАБА́ЧИТИСЯ кого, чого, розм., НАБА́ЧИТИ кого, чого, розм. рідше, НАГЛЯДІ́ТИСЯ кого, чого, на кого-що, розм., НАВИДА́ТИСЯ кого, чого, розм. рідше. Словник синонімів української мови
- набачитися — НАБА́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., розм. Багато побачити; надивитися. Степан за п’ять років свого слугування у Варшаві за денщика.. набачився і людей, і світу, наслухався і правди, і брехні (Л. Янов., І, 1959, 207); // перен. Зазнати, пережити. Словник української мови в 11 томах
- набачитися — Набачитися, -чуся, -чишся гл. Вдоволь насмотрѣться. Желех. Словник української мови Грінченка