набедра

Набе́дра

нар. сидіти, їхати набе́дра. Сидѣть, ѣхать на лошади верхомъ на бедрахъ (позади обыкновеннаго сѣдока на спинѣ).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набедра — НАБЕДРА́, присл., діал. Верхи на стегні коня; позаду вершника на спині. Словник української мови у 20 томах