набесідувати

Набесідувати, -дую, -єш

гл. Наговорить, бесѣдуя. Набесідувала, наговорила, — взяла мазницю, за медом пішла. Ном. № 12996.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набесідувати — набесі́дувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. набесідувати — НАБЕСІ́ДУВАТИ, ую, уєш, док., чого, розм. Під час бесіди наговорити багато чого. Набесідувала , наговорила , – взяла мазницю, за медом пішла (Номис). Словник української мови у 20 томах