набесідувати
Набесідувати, -дую, -єш
гл. Наговорить, бесѣдуя. Набесідувала, наговорила, — взяла мазницю, за медом пішла. Ном. № 12996.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- набесідувати — набесі́дувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- набесідувати — НАБЕСІ́ДУВАТИ, ую, уєш, док., чого, розм. Під час бесіди наговорити багато чого. Набесідувала , наговорила , – взяла мазницю, за медом пішла (Номис). Словник української мови у 20 томах