набесідувати
НАБЕСІ́ДУВАТИ, ую, уєш, док., чого, розм.
Під час бесіди наговорити багато чого.
Набесідувала , наговорила , – взяла мазницю, за медом пішла (Номис).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- набесідувати — набесі́дувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- набесідувати — Набесідувати, -дую, -єш гл. Наговорить, бесѣдуя. Набесідувала, наговорила, — взяла мазницю, за медом пішла. Ном. № 12996. Словник української мови Грінченка