набродитися
Наброди́тися, -джу́ся, -дишся
гл. Набродиться, утомиться ходьбой. Ой зірочці по хмарочці да й не набродиться. Чуб. III. 179.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- набродитися — наброди́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- набродитися — -броджуся, -бродишся, док., розм. Побродити досхочу, до втоми. Великий тлумачний словник сучасної мови
- набродитися — НАБРОДИ́ТИСЯ, броджу́ся, бро́дишся, док., розм. Побродити досхочу, довго, до втоми. Проблукали наші новобранці цілісінький день по городу; набродилися й надивилися до утоми (Панас Мирний); Син з дороги натомився, набродився, виголодався, а вони йому голову затуркали! (К. Гордієнко). Словник української мови у 20 томах
- набродитися — НАБРОДИ́ТИСЯ, броджу́ся, бро́дишся, док., розм. Побродити досхочу, до втоми. Проблукали наші новобранці цілісінький день по городу; набродилися й надивилися до утоми (Мирний, II, 1954, 121); Син з дороги натомився, набродився, виголодався, а вони йому голову затуркали! (Горд., II, 1959, 188). Словник української мови в 11 томах