1. Словник української мови у 20 томах

набродитися

НАБРОДИ́ТИСЯ, броджу́ся, бро́дишся, док., розм.

Побродити досхочу, довго, до втоми.

Проблукали наші новобранці цілісінький день по городу; набродилися й надивилися до утоми (Панас Мирний);

Син з дороги натомився, набродився, виголодався, а вони йому голову затуркали! (К. Гордієнко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набродитися — наброди́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. набродитися — -броджуся, -бродишся, док., розм. Побродити досхочу, до втоми. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. набродитися — НАБРОДИ́ТИСЯ, броджу́ся, бро́дишся, док., розм. Побродити досхочу, до втоми. Проблукали наші новобранці цілісінький день по городу; набродилися й надивилися до утоми (Мирний, II, 1954, 121); Син з дороги натомився, набродився, виголодався, а вони йому голову затуркали! (Горд., II, 1959, 188). Словник української мови в 11 томах
  4. набродитися — Наброди́тися, -джу́ся, -дишся гл. Набродиться, утомиться ходьбой. Ой зірочці по хмарочці да й не набродиться. Чуб. III. 179. Словник української мови Грінченка