1. Словник української мови Грінченка

набубнявіти

Набубнявіти, -вію, -єш

гл.

1) = набубніти. Уже горох добре набубнявів, — пора садити. Новомоск. у.

2) О древесныхъ почкахъ: раздуться предъ тѣмъ какъ распуститься. Бруньки набубнявіли на вишні, а де-не-де і листочки роспускає. Новомоск. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набубнявіти — набубня́віти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. набубнявіти — -іє, док. 1》 Збільшитися, наповнившись у процесі росту соками, поживними речовинами. 2》 Розширитися, збільшитися обсягом від насичення вологою. 3》 Набрякнути, опухнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. набубнявіти — НАБУБНЯ́ВІТИ, іє, док. 1. Збільшитися, наповнившись у процесі росту соками, поживними речовинами. Забриніли в веснянім повітрі мухи та набубнявіли на деревах бруньки, готуючись зеленим листям замаїти гаї та діброви... (М. Словник української мови у 20 томах
  4. набубнявіти — НАБРЯКА́ТИ (про частини тіла, кровоносні судини, шрам і т. ін. — збільшуватися в об'ємі, розпухати від припливу крові, молока тощо), НАБУХА́ТИ, НАПУХА́ТИ, РОЗБУХА́ТИ підсил., БРЯ́КНУТИ розм., БУБНЯ́ВІТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. набубнявіти — НАБУБНЯ́ВІТИ, іє, док. 1. Збільшитися, наповнившись у процесі росту соками, поживними речовинами. Забриніли в веснянім повітрі мухи та набубнявіли на деревах бруньки, готуючись зеленим листям замаїти гаї та діброви… (Коцюб. Словник української мови в 11 томах