набубніти

Набубні́ти, -ні́ю, -єш

гл.

1) Набухнуть, разбухнуть (о зернахъ). Кукуруза набубніла.

2) безл. Надуть, вздуть (животъ). Поласувався на сироватку та й давай її хлеп(т)ать, так уже нахлестався, що аж набубніло його. Рудч. Ск. II. 191.