набубоніти
Набубоніти, -ню́, -ни́ш
гл. Наговорить много, говоря невнятно. Чисто набубонів мені голову.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- набубоніти — набубоні́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- набубоніти — НАБУБОНІ́ТИ, ню́, ни́ш, док., розм. Наговорити багато чого-небудь нечітко, незрозуміло, викликаючи запаморочення. Чисто набубонів мені голову (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах