1. Словник української мови у 20 томах

набубоніти

НАБУБОНІ́ТИ, ню́, ни́ш, док., розм.

Наговорити багато чого-небудь нечітко, незрозуміло, викликаючи запаморочення.

Чисто набубонів мені голову (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набубоніти — набубоні́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. набубоніти — Набубоніти, -ню́, -ни́ш гл. Наговорить много, говоря невнятно. Чисто набубонів мені голову. Словник української мови Грінченка