набувальник
НАБУВА́ЛЬНИК, а, ч.
Той, хто набуває, дістає, купує що-небудь або стає власником чого-небудь.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- набувальник — набува́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- набувальник — -а, ч. Той, хто що-небудь набуває. Великий тлумачний словник сучасної мови