набувальник

набува́льник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набувальник — -а, ч. Той, хто що-небудь набуває. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. набувальник — НАБУВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто набуває, дістає, купує що-небудь або стає власником чого-небудь. Словник української мови у 20 томах