набудувати

Набудовувати, -вую, -єш

сов. в. набудувати, -ду́ю, -єш, гл. Настраивать, настроить (о зданіяхъ).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набудувати — набудува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. набудувати — див. набудовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. набудувати — НАБУДУВА́ТИ див. набудо́вувати. Словник української мови у 20 томах
  4. набудувати — НАБУДУВА́ТИ див. набудо́вувати. Словник української мови в 11 томах