набудувати
Набудовувати, -вую, -єш
сов. в. набудувати, -ду́ю, -єш, гл. Настраивать, настроить (о зданіяхъ).
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- набудувати — набудува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- набудувати — див. набудовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- набудувати — НАБУДУВА́ТИ див. набудо́вувати. Словник української мови у 20 томах
- набудувати — НАБУДУВА́ТИ див. набудо́вувати. Словник української мови в 11 томах