1. Словник української мови Грінченка

набундючити

Набундючити, -чу, -чиш

гл. Надуть, растопырить. Набундючити губи. Набундючити спідницю.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набундючити — набундю́чити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. набундючити — див. набундючувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. набундючити — НАБУНДЮ́ЧИТИ див. набундю́чувати. Словник української мови у 20 томах
  4. набундючити — НАБУНДЮ́ЧИТИ див. набундю́чувати. Словник української мови в 11 томах