набундючити
набундю́чити
див. набундючувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- набундючити — набундю́чити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- набундючити — НАБУНДЮ́ЧИТИ див. набундю́чувати. Словник української мови у 20 томах
- набундючити — НАБУНДЮ́ЧИТИ див. набундю́чувати. Словник української мови в 11 томах
- набундючити — Набундючити, -чу, -чиш гл. Надуть, растопырить. Набундючити губи. Набундючити спідницю. Словник української мови Грінченка