1. Словник української мови Грінченка

набурити

Набурити, -рю, -риш

гл. Налить много. Вона туди дьогтю набурила. Мнж. 93.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набурити — набу́рити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. набурити — див. набурювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. набурити — НАБУ́РИТИ див. набу́рювати. Словник української мови у 20 томах
  4. набурити — НАЛИ́ТИ що і чого (залити якусь рідину в що-небудь; ллючи, наповнити що-небудь; ллючи, утворити калюжу); НАБУ́РИТИ розм. (у великій кількості); ВЛИ́ТИ (УЛИ́ТИ), ВВІЛЛЯ́ТИ (УВІЛЛЯ́ТИ) (залити в що-небудь); ЛИНУ́ТИ, БУРХНУ́ТИ розм., БУ́ХНУТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. набурити — НАБУ́РИТИ див. набу́рювати. Словник української мови в 11 томах